ДОВГОВО́ВНИЙ, А, Е.
Довгово́вний, а, е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 402.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДОВГОВОЛО́СИЙ, А, Е. →← ДОВГО́ВАСТИЙ